<?xml version="1.0" encoding="UTF-8" ?>
<rss version="2.0" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">
	<channel>
		<title>Чернигов</title>
		<link>http://chernihiv.at.ua/</link>
		<description></description>
		<lastBuildDate>Fri, 09 Dec 2011 15:20:44 GMT</lastBuildDate>
		<generator>uCoz Web-Service</generator>
		<atom:link href="https://chernihiv.at.ua/news/rss" rel="self" type="application/rss+xml" />
		
		<item>
			<title>ЧЕРНИГОВ ВАЛ</title>
			<description>&lt;span id=&quot;result_box&quot; class=&quot;long_text&quot; lang=&quot;ru&quot;&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Вал – найдавніша частина Чернігова.&quot;&gt;Вал - древнейшая часть Чернигова. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Тут, на верхньому плато правого корінного берега річки Десна, там, де вона зустрічається з однією з своїх приток – Стрижнем, в останній чверті Ⅶ століття виникло укріплене городище, яке дало початок майбутній столиці Чернігово-Сіверського князівства.&quot;&gt;Здесь,
 на верхнем плато правого коренного берега реки Десна, там, где она 
встречается с одним из своих притоков - Стержнем, в последней четверти Ⅶ
 века возникло укрепленное городище, давшее начало будущей столице 
Чернигово-Северского княжества.&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Собор Бориса й Гліба (Чернігів) , праворуч&quot;&gt;Собор Бориса и Глеба (Чернигов), справа&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;В епоху Київської Русі Чернігів був великим містом.&quot;&gt;В эпоху Киевской Руси Чернигов был крупным городом. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Невипадково вже в 907 році в договорі кня...</description>
			<content:encoded>&lt;span id=&quot;result_box&quot; class=&quot;long_text&quot; lang=&quot;ru&quot;&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Вал – найдавніша частина Чернігова.&quot;&gt;Вал - древнейшая часть Чернигова. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Тут, на верхньому плато правого корінного берега річки Десна, там, де вона зустрічається з однією з своїх приток – Стрижнем, в останній чверті Ⅶ століття виникло укріплене городище, яке дало початок майбутній столиці Чернігово-Сіверського князівства.&quot;&gt;Здесь,
 на верхнем плато правого коренного берега реки Десна, там, где она 
встречается с одним из своих притоков - Стержнем, в последней четверти Ⅶ
 века возникло укрепленное городище, давшее начало будущей столице 
Чернигово-Северского княжества.&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Собор Бориса й Гліба (Чернігів) , праворуч&quot;&gt;Собор Бориса и Глеба (Чернигов), справа&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;В епоху Київської Русі Чернігів був великим містом.&quot;&gt;В эпоху Киевской Руси Чернигов был крупным городом. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Невипадково вже в 907 році в договорі князя Олега з Візантією він згадується як другий по значенню після Києва.&quot;&gt;Неслучайно уже в 907 году в договоре Олега с Византией он упоминается как второй по значению после Киева. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;За його укріпленнями – стінами, валами і ровами – будувались хороми князів, дружинників і купців, будинки рядових городян і храми.&quot;&gt;По его укреплениями - стенами, валами и рвами - строились хоромы князей, дружинников и купцов, дома рядовых горожан и храмы.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Спасо-Преображенський собор закладений на початку 30-х років Ⅺ століття першим відомим чернігівським князем Мстиславом – сином хрестителя Русі Володимира Святославича.&quot;&gt;Спасо-Преображенский
 собор заложен в начале 30-х годов Ⅺ века первым известным черниговским 
князем Мстиславом - сыном крестителя Руси Владимира Святославовича.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;У 1024 році він прийшов із своєю дружиною з Тмутаракані і силою зброї відвоював у свого брата Ярослава Мудрого Чернігів і все Лівобережжя Дніпра.&quot;&gt;В
 1024 году он пришел со своей женой из Тмутаракани и силой оружия 
отвоевал у своего брата Ярослава Мудрого Чернигов и все Левобережье 
Днепра. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Почавши будівництво величезного п&apos;ятиглавого храму, він немов би стверджував величність і непорушність своєї влади.&quot;&gt;Начав строительство огромного пятиглавого храма, он как бы утверждал величие и незыблемость своей власти.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Князю не довелось побачити своє дітище у всій його величі.&quot;&gt;Князю не довелось увидеть свое детище во всем его величии. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Він помер у 1036 році і був похований під підлогою собору, зведеного на той час на висоту близько 4 метрів.&quot;&gt;Он умер в 1036 году и был похоронен под полом собора, возведенного в то время на высоту около 4 метров. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Тільки через рік почали будувати Софію Київську.&quot;&gt;Только через год начали строить Софию.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Борисоглібський собор – творіння іншого чернігівського князя, нині канонізованого, Давида Святославовича.&quot;&gt;Борисоглебский собор - творение другого черниговского князя, ныне канонизированного, Давида Святославовича. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Є думка, що побудував він його у 1123 році після смерті свого сина.&quot;&gt;Есть мнение, что построил его в 1123 году после смерти своего сына. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Посвячений небесним заступникам руських князів, цей одноглавий, оточений галереями храм, повинен був нагадувати друзям і недругам про прямий зв&apos;язок князя Давида з його святими патронами.&quot;&gt;Посвящен
 небесным покровителям русских князей, этот одноглавый, окруженный 
галереями храм, должен был напоминать друзьям и недругам о прямой связи 
князя Давида с его святыми патронами.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;7 днів оборонявся Чернігів у 1239 році, коли до нього підступила монголо-татарська орда.&quot;&gt;7 дней оборонялся Чернигов в 1239 году, когда к нему подошла монголо-татарская орда. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Однак місто впало і було спалене.&quot;&gt;Однако город пал и был сожжен. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Його мешканці були безжально знищені або вигнані в полон.&quot;&gt;Его жители были безжалостно уничтожены или изгнаны в плен. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;І сьогодні збереглася легенда про горду княгиню Домнікію, яка, щоб не потрапити в ханський гарем, позбавила себе життя, викинувшись з башти Спаського собору.&quot;&gt;И
 сегодня сохранилась легенда о гордой княгине Домникия, которая, чтобы 
не попасть в ханский гарем, лишила себя жизни, выбросившись из башни 
Спасского собора.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Не зважаючи на те, що після захоплення монголо-татарами міські укріплення були відремонтовані, вони вже не сприймалися, як серйозна перепона для ворогів.&quot;&gt;Несмотря
 на то, что после захвата монголо-татарами городские укрепления были 
отремонтированы, они уже не воспринимались, как серьезная преграда для 
врагов.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;В 1246 році після страти князя Михайла татари знову пограбували і спалили Чернігів.&quot;&gt;В 1246 году после казни князя Михаила татары снова ограбили и сожгли Чернигов. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Через 29 років місто захопили литовці і воно надовго зосталося спустошеним.&quot;&gt;Через 29 лет город захватили литовцы и оно надолго осталось опустошенным. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Могутня столиця Чернігово-Сіверської землі втрачає своє минуле військове та економічне значення.&quot;&gt;Мощная столица Чернигово-Северской земли теряет свое прошлое военное и экономическое значение. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Не принесло спокою і ⅩⅣ століття.&quot;&gt;Не принесло покоя и Ⅹ Ⅳ века. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;У 1380 році Чернігів захопили поляки.&quot;&gt;В 1380 году Чернигов захватили поляки. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;В 1350 в місті спалахнула моровиця, яка знищила значну частину населення.&quot;&gt;В 1350 в городе вспыхнула моровая язва, которая уничтожила значительную часть населения. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Через два роки вона повторилася.&quot;&gt;Через два года она повторилась. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Влітку 1362 року в знекровлене місто увірвалося військо литовців.&quot;&gt;Летом 1362 года в обескровленное город ворвалось войско литовцев. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;В 1404 році чернігівським князем стає Свидригайло – брат польсько-литовського короля.&quot;&gt;В 1404 году черниговским князем становится Свидригайло - брат польско-литовского короля. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Це не завадило йому привести у своє колишнє володіння в 1433 році татар.&quot;&gt;Это не помешало ему привести в свое бывшее владение в 1433 году татар. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Але на цей раз фортеця вистояла.&quot;&gt;Но на этот раз крепость выстояла.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;У 1471 році польський король зробив Чернігів центром воєводства.&quot;&gt;В 1471 году польский король сделал Чернигов центром воеводства. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Але це не врятувало його від нових бід.&quot;&gt;Но это не спасло его от новых бед. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;У 1482 і 1483 роках місто спалювали татари.&quot;&gt;В 1482 и 1483 годах город сжигали татары.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;У 1503 році Чернігів переходить під владу Московської держави, але через три роки його укріплення руйнуються під ударами литовців.&quot;&gt;В
 1503 году Чернигов переходит под власть Московского государства, но 
через три года его укрепления разрушаются под ударами литовцев. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Ставши прикордонним містом Російської держави, Чернігів укріплюється і його вже не так легко захопити, як це було в попередні роки.&quot;&gt;Став
 пограничным городом Русского государства, Чернигов укрепляется и его 
уже не так легко захватить, как это было в предыдущие годы.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Відомо, що в 1534 році під стінами Чернігівської фортеці були розбиті київський воєвода та союзні йому литовці.&quot;&gt;Известно, что в 1534 году под стенами Черниговской крепости были разбиты киевский воевода и союзные ему литовцы.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Невдалими для литовців стали спроби оволодіти Чернігівським замком і в 1563, 1564 роках.&quot;&gt;Неудачными для литовцев стали попытки завладеть Черниговским замком и в 1563, 1564 годах. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Вистояла фортеця і перед натиском поляків в 1579 році.&quot;&gt;Выстояла крепость и перед натиском поляков в 1579 году. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Вищезгаданий замок побудували в середині ⅩⅥ століття на виступаючому у бік ріки Десна високому мисі.&quot;&gt;Вышеупомянутый замок построили в середине Ⅹ Ⅵ века на выступающем в сторону реки Десна высоком мысе. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Його оточили глибоким ровом і могутніми дерев&apos;яними стінами.&quot;&gt;Его окружили глубоким рвом и мощными деревянными стенами. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Щоб забезпечити фортецю водою на випадок облоги, до берега річки Стрижень прорили довгий підземний хід.&quot;&gt;Чтобы обеспечить крепость водой на случай осады, к берегу реки Стрижень прорыли длинный подземный ход.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;У Чернігові на той час стояв сильний гарнізон, але внаслідок зради Лжедмитрію вдалося в 1604 році захопити його.&quot;&gt;В Чернигове в то время стоял сильный гарнизон, но вследствие измены Лжедмитрия удалось в 1604 году захватить его.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Внаслідок обману, який на війні називають військовою хитрістю, Чернігівська фортеця була захоплена в 1610 році київським воєводою Горностаєм, який перебував на службі у польського короля.&quot;&gt;Вследствие
 обмана, который на войне называют военной хитростью, Черниговская 
крепость была захвачена в 1610 году киевским воеводой Горностаем, 
находившийся на службе у польского короля. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;На цей раз місто піддали такому спустошенню, що життя відновилось у ньому тільки 12 років по тому.&quot;&gt;На этот раз город подвергли такому опустошению, что жизнь возобновилась в нем только 12 лет спустя.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;У 1618 році Чернігів увійшов до складу Польщі.&quot;&gt;В 1618 году Чернигов вошел в состав Польши. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;У 1633 році містом намагаються оволодіти російські війська, але безуспішно.&quot;&gt;В 1633 году городом пытаются овладеть русские войска, но безуспешно. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Та в 1648 році поляки все ж таки змушені були покинути чернігівські укріплення, не встоявши перед натиском повсталих козаків і селян.&quot;&gt;И
 в 1648 году поляки все же вынуждены были покинуть черниговские 
укрепления, не устояв перед натиском восставших казаков и крестьян. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Ставши центром полку, місто починає відбудовуватись.&quot;&gt;Став центром полка, город начинает отстраиваться. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;На рубежі ⅩⅦ–ⅩⅧ століть Чернігівська фортеця складалася з Верхнього замку з 7 баштами, Першого Черкаського замку – 15 башт і Другого Черкаського замку з 12 баштами.&quot;&gt;На
 рубеже Ⅹ Ⅶ - Ⅹ Ⅷ веков Черниговская крепость состояла из Верхнего замка
 с 7 башнями, Первого Черкасского замка - 15 башен и Второго Черкасского
 замка с 12 башнями. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;У фортецю вело троє воріт – Водяні, Прогорілі та Київські.&quot;&gt;В крепость вело трое ворот - Водяные, Прогоревшие и Киевские. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;На озброєнні гарнізону, який складався з 1200 солдатів та козаків, була сильна артилерія.&quot;&gt;На вооружении гарнизона, состоявшего из 1200 солдат и казаков, была сильная артиллерия.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;На той час у фортеці розгортається монументальне будівництво.&quot;&gt;К тому времени в крепости разворачивается монументальное строительство. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;У 90-х роках зводиться мурований будинок полковника Якова Лизогуба – героя переможного штурму Азова в 1696 році.&quot;&gt;В 90-х годах возводится каменный дом полковника Якова Лизогуба - героя победного штурма Азова в 1696 году. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Цей будинок частіше називають у народі «Будинком Мазепи».&quot;&gt;Этот дом чаще называют в народе «Домом Мазепы». &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Існує легенда, що саме в ньому грізний український гетьман ховав свою юну коханку і хрещену доньку Мотрю Кочубей, яку прокляла мати за розпутний зв&apos;язок з убивцею свого батька.&quot;&gt;Существует
 легенда, что именно в нем грозный украинский гетман прятал свою юную 
любовницу и крестную дочь Мотрю Кочубей, которую прокляла мать за 
распутной связь с убийцей своего отца.&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Чернігівський колегіум&quot;&gt;Черниговский коллегиум&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;В другій половині ⅩⅦ століття на рештках валів стародавнього Дитинця розгортається будівництво мурованої монастирської трапезної, над якою в 1700–1702 роках звели двох&apos;ярусну башту з дзвіницею і церквою Іоанна Богослова.&quot;&gt;Во
 второй половине Ⅹ Ⅶ века на остатках валов древнего Детинца 
разворачивается строительство каменной монастырской трапезной, над 
которой в 1700-1702 годах возвели двухъярусную башню с колокольней и 
церковью Иоанна Богослова. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Ця монументальна споруда відома як Чернігівський Колегіум – один з найдавніших в Україні середніх навчальних закладів.&quot;&gt;Это монументальное известна как Черниговский коллегиум - одно из древнейших в Украине средних учебных заведений. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Його фундатором був педагог, церковний діяч та відомий письменник Іоанн Максимович.&quot;&gt;Его основателем был педагог, церковный деятель и известный писатель Иоанн Максимович. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;У ⅩⅧ столітті територія колишнього Дитинця була щільно забудована житловими та адміністративними будівлями.&quot;&gt;В Ⅹ Ⅷ веке территория бывшего детинца была плотно застроена жилыми и административными зданиями. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Тут здіймалися величезні храми, знаходився базар, а також кладовище.&quot;&gt;Тут возвышались величественные храмы, находился базар, а также кладбище.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;В 1799 році необхідність у Чернігівській фортеці відпала і її ліквідували.&quot;&gt;В 1799 году необходимость в Черниговской крепости отпала и ее ликвидировали. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;На початку ⅩⅨ сторіччя укріплення зрили і на їх місці розбили бульвар, який став улюбленим місцем відпочинку городян, котрі зазвичай продовжують називати це місце Валом.&quot;&gt;В
 начале Ⅹ Ⅸ столетия укрепления срыли и на их месте разбили бульвар, 
который стал любимым местом отдыха горожан, которые обычно продолжают 
называть это место Валом.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Довгий час Вал продовжував залишатися адміністративним та культурним центром Чернігова.&quot;&gt;Долгое время Вал продолжал оставаться административным и культурным центром Чернигова. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;На його території на початку ⅩⅨ століття звели мурований будинок губернатора, переданий потім класичній чоловічій гімназії.&quot;&gt;На его территории в начале Ⅹ Ⅸ века возвели каменный дом губернатора, переданный затем классической мужской гимназии. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Зараз в цьому будинку розміщується обласний історичний музей ім.&quot;&gt;Сейчас в этом здании размещается областной исторический музей им. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;В.В.&quot;&gt;В.В. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Тарновського.&quot;&gt;Тарновского. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Приблизно в цей же час (1834 рік) відбувається реконструкція Валу з метою розміщення на ньому різних губернських організацій неподалік палацу архієпископа, побудованого в 1780 році (нині обласний державний архів).&quot;&gt;Примерно
 в это же время (1834 год) происходит реконструкция Валу в целях 
размещения на нем различных губернских организаций неподалеку дворца 
архиепископа, построенного в 1780 году (ныне областной государственный 
архив).&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;На початку ⅩⅨ століття на Валу зведено двоповерховий будинок поштової станції (нині «Укрімбанк»).&quot;&gt;В начале Ⅹ Ⅸ века на Валу возведено двухэтажное здание почтовой станции (ныне «Укримбанк»). &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;У 1859–1870 роках поруч спорудили будинок Дворянського зібрання (не зберігся).&quot;&gt;В 1859-1870 годах рядом построили дом Дворянского собрания (не сохранился). &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Не вцілів також двоповерховий Дворянський пансіонат, збудований в 1894 році.&quot;&gt;Не уцелел также двухэтажный Дворянский пансионат, построенный в 1894 году.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;У кінці ⅩⅨ століття (1899 р.) поруч з чоловічою гімназією звели будинок гімназії жіночої (нині художній музей), а поблизу влаштували Гімназійський сквер.&quot;&gt;В
 конце Ⅹ Ⅸ века (1899 г.) рядом с мужской гимназией возвели здание 
гимназии женской (ныне художественный музей), а вблизи устроили 
Гимназийський сквер. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Тут в 1900 році було встановлено бюст О. С. Пушкіну.&quot;&gt;Здесь в 1900 году был установлен бюст А. С. Пушкину.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Однією з визначних пам&apos;яток на Валу є 12 чавунних гармат, поставлених на лафети в 1911 році над схилом гори, де колись були укріплення фортеці.&quot;&gt;Одной
 из достопримечательностей на Валу есть 12 чугунных пушек, поставленных 
на лафеты в 1911 году над склоном горы, где некогда были укрепления 
крепости. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Легенда оповідає, що ці гармати подарував місту Петро Ⅰ в знак його визнання мужності чернігівських козаків під час війни зі шведами.&quot;&gt;Легенда
 повествует, что эти пушки подарил городу Петр Ⅰ в знак его признания 
мужества черниговских казаков во время войны со шведами.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Сьогодні Вал – це історичний, культурний і духовний центр Чернігова.&quot;&gt;Сегодня Вал - это исторический, культурный и духовный центр Чернигова. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Крім історичного та художнього музеїв тут діють експозиції Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів давній».&quot;&gt;Кроме
 исторического и художественного музеев здесь действуют экспозиции 
Национального архитектурно-исторического заповедника «Чернигов древний».
 &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;На місці колишньої цитаделі встановлено пам&apos;ятник Т. Г. Шевченку, який неодноразово відвідував це місце під час своїх візитів до Чернігова.&quot;&gt;На
 месте бывшей цитадели установлен памятник Т. Г. Шевченко, который 
неоднократно посещал это место во время своих визитов в Чернигов. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Ще дві пам&apos;ятки з&apos;явилися на території Валу у ⅩⅩ ст.&quot;&gt;Еще два памятника появились на территории Вала в Ⅹ Ⅹ ст. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Обидві пов&apos;язані з історією Чернігова в роки Великої Вітчизняної війни.&quot;&gt;Обе связаны с историей Чернигова в годы Великой Отечественной войны. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Один пам&apos;ятник встановлено на братській могилі визволителів Чернігова від нацистських окупантів, які загинули у вересні 1943 року.&quot;&gt;Один памятник установлен на братской могиле освободителей Чернигова от нацистских оккупантов, погибших в сентябре 1943 года. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Другий – Партизанський камінь.&quot;&gt;Второй - Партизанский камень. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Його встановлено на тому місці, де до війни знаходився будинок міськкому Компартії, в якому формувалися партизанські загони.&quot;&gt;Он установлен на том месте, где до войны находился дом горкома Компартии, в котором формировались партизанские отряды. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Нацисти спалили будинок, відступаючи з Чернігова у 1943 р.&quot;&gt;Нацисты сожгли дом, отступая из Чернигова в 1943 г.&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;</content:encoded>
			<link>https://chernihiv.at.ua/news/chernigov_val/2011-12-09-3</link>
			<category>ГОРОД ЧЕРНИГОВ</category>
			<dc:creator>chernigovcity</dc:creator>
			<guid>https://chernihiv.at.ua/news/chernigov_val/2011-12-09-3</guid>
			<pubDate>Fri, 09 Dec 2011 15:20:44 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>ЧЕРНИГОВ ГОРОД ТУРИСТИЧЕСКИЙ</title>
			<description>&lt;span id=&quot;result_box&quot; class=&quot;long_text&quot; lang=&quot;ru&quot;&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Чернігів - одне з самих стародавніх міст в Україні, яке не загинуло і не загубилося у лихолітті століть, розташувалося на високому березі Десни.&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://www.sputnik.ck.ua/themes/sputnik_theme/files/Chernigiv/image005.jpg&quot; align=&quot;left&quot; height=&quot;244&quot; width=&quot;326&quot;&gt;Чернигов
 - один из самых древних городов в Украине, не погибло и не затерялось в
 безвременье веков, расположилось на высоком берегу Десны.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Є багато версій походження назви Чернігів: від імені князя Чорного, його доньки, похованих у великому кургані, хоча дослідження показують, що поховання слід віднести до 10ст, а отже назва виникла раніше.&quot;&gt;Есть
 много версий происхождения названия Чернигов: от имени князя Черного, 
его дочери, похороненных в большом кургане, хотя исследования 
показывают, что захоронение следует отнести к 10ст, а значит название 
возникло раньше. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Друга версія...</description>
			<content:encoded>&lt;span id=&quot;result_box&quot; class=&quot;long_text&quot; lang=&quot;ru&quot;&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Чернігів - одне з самих стародавніх міст в Україні, яке не загинуло і не загубилося у лихолітті століть, розташувалося на високому березі Десни.&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://www.sputnik.ck.ua/themes/sputnik_theme/files/Chernigiv/image005.jpg&quot; align=&quot;left&quot; height=&quot;244&quot; width=&quot;326&quot;&gt;Чернигов
 - один из самых древних городов в Украине, не погибло и не затерялось в
 безвременье веков, расположилось на высоком берегу Десны.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Є багато версій походження назви Чернігів: від імені князя Чорного, його доньки, похованих у великому кургані, хоча дослідження показують, що поховання слід віднести до 10ст, а отже назва виникла раніше.&quot;&gt;Есть
 много версий происхождения названия Чернигов: от имени князя Черного, 
его дочери, похороненных в большом кургане, хотя исследования 
показывают, что захоронение следует отнести к 10ст, а значит название 
возникло раньше. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Друга версія - від назви племені чорнигів - чорних клобуків, люди носили чорний одяг.&quot;&gt;Вторая версия - от названия племени чорнигив - черных клобуков, люди носили черную одежду. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Мало віриться, що мешканці назвали б своє місто на честь Чорнобога.&quot;&gt;Мало верится, что жители назвали свой город в честь Чернобога. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Існує і дуже проста і найбільш вірогідна версія: отримало свою назву місто від чорних гаїв, що його оточували.&quot;&gt;Существует и очень простая и наиболее вероятная версия: получил свое название город от черных рощ, которые его окружали.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;На початку 10ст це вже було дуже розвинуте місто, яке входило з 884р в Київську Русь і було другим по значимості містом.&quot;&gt;В начале 10ст это уже было очень развитый город, который входило по 884р в Киевскую Русь и был вторым по значимости городом. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;А також дуже багатим, бо землі чернігівські були в лісах, в яких водилося багато цінних хутрових звірів.&quot;&gt;А также очень богатым, потому что земли черниговские были в лесах, в которых водилось много ценных пушных зверей. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Також місто знаходилося недалеко від торгового шляху &quot;з варяг в греки&quot;.&quot;&gt;Также город находился недалеко от торгового пути &quot;из варяг в греки&quot;.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Троїцько-Іллінський монастир.&quot;&gt;Троицко-Ильинский монастырь. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Троїцький собор.&quot;&gt;Троицкий собор. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Місто вперше згадується в літопису під 907, але як вже велике місто в Київській Русі.&quot;&gt;Город впервые упоминается в летописи под 907, но как уже большой город в Киевской Руси. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Після загибелі Святослава, його син Ярополк вбив свого брата Олега, а потім був сам вбитий Володимиром, якій став Великим.&quot;&gt;После гибели Святослава, его сын Ярополк убил своего брата Олега, а потом был сам убит Владимиром, которой стал Великим. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Князь Володимир на князювання в містах посадив своїх синів.&quot;&gt;Князь Владимир на княжение в городах посадил своих сыновей. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Після смерті почалося кровопролиття між братами за владу.&quot;&gt;После смерти началось кровопролитие между братьями за власть. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Кияни Мстислава, якій княжив у Тмутаракані не прийняли, він посів на чернігівський престол.&quot;&gt;Киевляне Мстислава, которому княжил в Тмутаракани не приняли, он занял на черниговский престол. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Маючи декілька військових суперечок з братом Ярославом, який мешкав в Новгороді, вони зуміли заключити мир і поділили землі.&quot;&gt;Имея несколько военных споров с братом Ярославом, который жил в Новгороде, они сумели заключить мир и разделили земли. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Так Чернігів став столицею князівства, що простиралося від Азовського моря до ріки Ока.&quot;&gt;Так Чернигов стал столицей княжества, простиралось от Азовского моря до реки Ока. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Під час князівства Мстислава Чернігів в розквіті містобудування.&quot;&gt;При княжества Мстислава Чернигов на высоте градостроительства. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Після його смерті Чернігів переходить до Ярослава, який зосереджує свої будівничі сили в Києві.&quot;&gt;После его смерти Чернигов переходит к Ярославу, который сосредоточивает свои строительные силы в Киеве. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Другий розквіт Чернігова відбувається за князівство сина Ярослава - Святослава, який започаткував династію чернігівських князів Святославичів.&quot;&gt;Второй
 расцвет Чернигова происходит за княжество сына Ярослава - Святослав, 
который основал династию черниговских князей Святославичей. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;За його часи було побудовано Єлецький та Іллінський монастирі, та церкви на території дитинця.&quot;&gt;По его времена был построен Елецкий и Ильинский монастыри, и церкви на территории детинца.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Вал Дитинця.&quot;&gt;Вал Детинца. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Гармати XVI-XVIII століть з бастіонів Чернігівської фортеці.&quot;&gt;Пушки XVI-XVIII веков с бастионов Черниговской крепости. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Після смерті великого князя як завжди почалися міжусобиці.&quot;&gt;После смерти великого князя как всегда начались междоусобицы. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Князем в Чернігові встиг побувати і Володимир Мономах.&quot;&gt;Князем в Чернигове успел побывать и Владимир Мономах. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;А в 1097р на з&apos;їзді князів у Любичі сини Святославовича отримують свої землі.&quot;&gt;А в 1097г на съезде князей в Любич сыновья Святославовича получают свои земли. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Князювання Святославичей було 100 років.&quot;&gt;Княжение Святославичей было 100 лет. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Останні сто років розквіту Чернігова як столиці.&quot;&gt;Последние сто лет расцвета Чернигова как столицы.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;В 1239р &quot;страшна битва відбулася біля стін Чернігова, і тарани на них направляли і камені, такі що тільки чотири мужі можуть підняти, кидали на місто. Переможений був Мстислав багато його воїнів було вбито, а місто взяте і спалене&quot;.&quot;&gt;В
 1239 &quot;страшная битва состоялась у стен Чернигова, и тараны на них 
направляли и камни, такие что только четыре мужи могут поднять, бросали 
на город. Побежденный был Мстислав много его воинов были убиты, а город 
взят и сожжен&quot;. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Після страти князя Михайла в Золотій Орді, куди він поїхав за дозволом на чернігівський престол, Чернігівське князівство почало дробитися на маленькі.&quot;&gt;После
 казни князя Михаила в Золотой Орде, куда он поехал за разрешением на 
черниговский престол, Черниговское княжество стало дробиться на 
маленькие.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Чернігівський колегіум кінець ХVI - початок XVIII ст.З 1357р Черніго-Сіверська земля переходить під панування Литовського князівства, але зазнає напади від кримських татар.&quot;&gt;Черниговский
 коллегиум конец ХVI - начало XVIII ст.З 1357р Черниго-Северская земля 
переходит под господство Литовского княжества, но испытывает приступы от
 крымских татар. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;В 1503р землі відходять до Москви, а за Деуліеським перемир&apos;ям до Польщі в 1618р.&quot;&gt;В 1503р земли отходят к Москве, а за Деулиеським перемирием в Польшу в 1618р. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Як раз тоді Чернігів стає центром воєводства і отримує магдебурзьке право.&quot;&gt;Как раз тогда Чернигов становится центром воеводства и получает Магдебургское право.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Через 40 років за часи визвольної війни, Чернігів входить до Лівобережної автономії.&quot;&gt;Через 40 лет за время освободительной войны, Чернигов входит в Левобережной автономии. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;В місті розташовується козацький полк .&quot;&gt;В городе располагается казачий полк. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Так було до 1782р, коли козацький устрій було знищено, а в 1796р місто стає центром Чернігівської губернії.&quot;&gt;Так было до 1782р, когда казацкий уклад был уничтожен, а в 1796г город становится центром Черниговской губернии. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;В 1803 р російський уряд затверджує план Чернігова, згідно якому сталися великі зміни и пройшли знищення культурних пам&apos;яток.&quot;&gt;В
 1803 г российское правительство утверждает план Чернигова, согласно 
которому произошли большие изменения и прошли уничтожения культурных 
памятников. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Як то старовинні укріплення вали і рови було знищено, прямокутна система вулиць знищила все на своєму шляху, з Чернігова зробили провінційне пересічне містечко.&quot;&gt;Как
 старинные укрепления валы и рвы были уничтожены, прямоугольная система 
улиц уничтожила все на своем пути, из Чернигова сделали провинциальный 
заурядное местечко. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Населення налічувалося на 1808р всього 4500 ч. В 19ст в місті будуються заводи, кузні, пекарні, училища та гімназії, лікарні.&quot;&gt;Населения насчитывалось на 1808г всего 4500 ч. В 19в в городе строятся заводы, кузницы, пекарни, училища и гимназии, больницы. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Чернігів - один з небагатьох міст, в якому жоден з старовинних храмів не був знищений.&quot;&gt;Чернигов - один из немногих городов, в котором ни один из старинных храмов не был уничтожен.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній»&quot;&gt;Национальный архитектурно-исторический заповедник «Чернигов древний»&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Антонієви печери.&quot;&gt;Антониевы пещеры. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Нижній ярус.Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній» (НАІЗ «Чернігів стародавній») — один з найбільших і визначних архітектурно-художніх комплексів України, колектив якого працює над збереженням, вивченням, дослідженням і популяризацією пам&apos;яток архітектури заповідника та його експонатів&quot;&gt;Нижний
 ярус.Национальний архитектурно-исторический заповедник «Чернигов 
древний» (НАИЗ «Чернигов древний») - один из крупнейших и выдающихся 
архитектурно-художественных комплексов Украины, коллектив которого 
работает над сохранением, изучением, исследованием и популяризацией 
памятников архитектуры заповедника и его экспонатов &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;.&quot;&gt;. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;До комплексу Національного архітектурно-історичного заповідника &quot;Чернігів стародавній” входять споруди, що розташовані на території Валу, Болдіних гір, &quot;Третяка” та &quot;окольного граду”.&quot;&gt;В
 комплекс Национального архитектурно-исторического заповедника &quot;Чернигов
 древний&quot; входят сооружения, расположенные на территории Вала, Болдиных 
гор, &quot;Третьяка&quot; и &quot;окольного града&quot;.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Загальна площа заповідника — 26,38 га.&quot;&gt;Общая площадь заповедника - 26,38 га. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Площа охоронних зон — 81,0 га.&quot;&gt;Площадь охранных зон - 81,0 га. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;До складу заповідника входять пам&apos;ятки архітектури та містобудування національного значення: Спасо-Преображенський собор XI ст., Борисоглібський собор XII ст., колегіум XVII — XVIII ст., будинок полкової канцелярії XVII ст., будинок губернатора XIX ст., будинок архієпископа XVIII&quot;&gt;В
 состав заповедника входят памятники архитектуры и градостроительства 
национального значения: Спасо-Преображенский собор XI в., Борисоглебский
 собор XII в., Коллегиум XVII - XVIII вв., Дом полковой канцелярии XVII 
в., Дом губернатора XIX в., Дом архиепископа XVIII &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;ст., церква святої Параскеви П&apos;ятниці XII ст.&quot;&gt;в., церковь святой Параскевы Пятницы XII в.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Пам`ятник захисникам Чернігова.&quot;&gt;Памятник защитникам Чернигова. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Розташований під Болдіними горами.&quot;&gt;Расположенный под Болдиным горам. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;На території заповідника розміщується курганний комплекс — один з найбільших некрополів IX — XI ст., що складається з 6 курганних груп.&quot;&gt;На
 территории заповедника находится курганный комплекс - один из 
крупнейших некрополей IX - XI вв., Состоящий из 6 курганных групп. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Досліджувався в 1872 р. і в 1908 р. Д.Д.&quot;&gt;Исследовался в 1872 г. и в 1908 г. Д.Д. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Самоквасовим, а у 1965 р. — С.С.&quot;&gt;Самоквасовым, а в 1965 г. - С.С. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Ширинським.&quot;&gt;Ширинским. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Загалом, комплекс налічував близько 230 курганів, найбільші серед яких Гульбище та Безіменний.&quot;&gt;В целом, комплекс насчитывал около 230 курганов, крупнейшие среди которых Гульбище и Безымянный.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Поруч з будівлями Троїцько-Іллінського монастиря знаходиться цвинтар, де поховані український письменник М.М.&quot;&gt;Рядом со зданиями Троицко-Ильинского монастыря находится кладбище, где похоронены украинский писатель Н.Н. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Коцюбинський, український етнограф і фольклорист О.В.&quot;&gt;Коцюбинский, украинский этнограф и фольклорист О.В. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Маркович, український поет і педагог М.А.&quot;&gt;Маркович, украинский поэт и педагог М.А. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Вербицький та ін.&quot;&gt;Вербицкий и др..&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;До 40-річчя перемоги в Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр. на найвищому пагорбі Болдіних гір відкрито меморіал Слави.&quot;&gt;К 40-летию победы в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг на самом высоком холме Болдиных гор открыт мемориал Славы.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;У складі Національного архітектурно-історичного заповідника &quot;Чернігів стародавній” діють музеї: Борисоглібський собор, пам&apos;ятка архітектури та містобудування XII ст.; Іллінська церква, пам&apos;ятка архітектури та містобудування кін.&quot;&gt;В
 составе Национального архитектурно-исторического заповедника &quot;Чернигов 
древний&quot; действуют музеи: Борисоглебский собор, памятник архитектуры и 
градостроительства XII в.; Ильинская церковь, памятник архитектуры и 
градостроительства кон. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;XI — XII ст.; Антонієві печери, пам&apos;ятка підземної архітектури XI — XVIII ст.&quot;&gt;XI - XII вв.; Антониевы пещеры, памятник подземной архитектуры XI - XVIII вв.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Науковий та фондовий матеріал заповідника нараховує понад 70 тисяч одиниць зберігання, серед яких:&quot;&gt;Научный и фондовый материал заповедника насчитывает более 70 тысяч единиц хранения, среди которых:&lt;br&gt;&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;* унікальна колекція професійного, народного та старообрядницького іконопису ХVІІІ — ХІХ ст.&quot;&gt;* Уникальная коллекция профессионального, народного и старообрядческого иконописи XVIII - XIX вв. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;яка нараховує більше 800 ікон,&quot;&gt;насчитывающая более 800 икон,&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;* колекція стародруків, що нараховує більше 100 книг,&quot;&gt;* Коллекция старопечатных книг, насчитывающий более 100 книг,&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;* фонд фотонегативів (більше 7000)&quot;&gt;* Фонд фотонегативов (более 7000)&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;* фонд дерев&apos;яного різьблення, архітектурно-будівельних деталей,&quot;&gt;* Фонд деревянной резьбы, архитектурно-строительных деталей,&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;* унікальна колекція таврованої цегли (до 1000 штук),&quot;&gt;* Уникальная коллекция клейменые кирпича (до 1000 штук),&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;* тканини, вишивка та предмети церковного культу (більше 500 одиниць збереження)&quot;&gt;* Ткани, вышивка и предметы церковного культа (более 500 единиц хранения)&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;* колекція художнього металу (до 200 одиниць збереження, в тому числі неперевершені царські врата Борисоглібського собору),&quot;&gt;* Коллекция художественного металла (до 200 единиц хранения, в том числе непревзойденные царские врата Борисоглебского собора),&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;* найчисельніша колекція археології (більше 50 тис. одиниць збереження).&quot;&gt;* Многочисленная коллекция археологии (более 50 тыс. единиц хранения).&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Щороку музеї та виставки заповідника відвідують понад 200 тисяч туристів, а за весь період його діяльності пам&apos;ятки та експозиції заповідника відвідало понад 8 млн. туристів.&quot;&gt;Ежегодно
 музеи и выставки заповедника посещают более 200 тысяч туристов, а за 
весь период его деятельности памятники и экспозиции заповедника посетило
 свыше 8 млн. туристов. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Чернігів входить до туристичного маршруту «Намисто Славутича».&quot;&gt;Чернигов входит в туристический маршрут «Ожерелье Славутича». &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Загалом, за 40 років діяльності заповідника в ньому відбулося більше 120 тимчасових виставок і діє 10 постійних експозицій.&quot;&gt;В целом, за 40 лет деятельности заповедника в нем произошло более 120 временных выставок и действует 10 постоянных экспозиций.&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;</content:encoded>
			<link>https://chernihiv.at.ua/news/chernigov_gorod_turisticheskij/2011-12-09-2</link>
			<category>ГОРОД ЧЕРНИГОВ</category>
			<dc:creator>chernigovcity</dc:creator>
			<guid>https://chernihiv.at.ua/news/chernigov_gorod_turisticheskij/2011-12-09-2</guid>
			<pubDate>Fri, 09 Dec 2011 14:36:38 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>ЧЕРНИГОВ. ДРЕВНИЙ ГОРОД</title>
			<description>&lt;span id=&quot;result_box&quot; class=&quot;long_text&quot; lang=&quot;ru&quot;&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Уперше в літописі &quot;Повість минулих літ&quot; Чернігів згадано під 907 роком у договорі Київського князя Олега з греками після його переможного походу на Візантію такими словами: &quot;Давати уклади на руські городи - спершу на Київ, а тоді й на Чернігів, і на Переяславль,&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://chernihiv.at.ua/BorisoGleb.sobor.jpg&quot;&gt;Впервые
 в летописи &quot;Повесть временных лет&quot; Чернигов упоминается под 907 годом в
 договоре Киевского князя Олега с греками после его победного похода на 
Византию такими словами: &quot;Давать уклады на русские города - сначала в 
Киев, а потом и на Чернигов, и на Переяславль, &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;і на Полоцьк, і на Ростов, і на Любеч, і на інші городи...&quot;.&quot;&gt;и на Полоцк, и на Ростов, и на Любеч, и на другие города ...&quot;. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Вже саме згадування Чернігова другим після Києва свідчить про високий рівень його розвитку.&quot;&gt;Уже само упоминание Чернигова вторым после Киева свидетельствует о высоком...</description>
			<content:encoded>&lt;span id=&quot;result_box&quot; class=&quot;long_text&quot; lang=&quot;ru&quot;&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Уперше в літописі &quot;Повість минулих літ&quot; Чернігів згадано під 907 роком у договорі Київського князя Олега з греками після його переможного походу на Візантію такими словами: &quot;Давати уклади на руські городи - спершу на Київ, а тоді й на Чернігів, і на Переяславль,&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://chernihiv.at.ua/BorisoGleb.sobor.jpg&quot;&gt;Впервые
 в летописи &quot;Повесть временных лет&quot; Чернигов упоминается под 907 годом в
 договоре Киевского князя Олега с греками после его победного похода на 
Византию такими словами: &quot;Давать уклады на русские города - сначала в 
Киев, а потом и на Чернигов, и на Переяславль, &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;і на Полоцьк, і на Ростов, і на Любеч, і на інші городи...&quot;.&quot;&gt;и на Полоцк, и на Ростов, и на Любеч, и на другие города ...&quot;. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Вже саме згадування Чернігова другим після Києва свідчить про високий рівень його розвитку.&quot;&gt;Уже само упоминание Чернигова вторым после Киева свидетельствует о высоком уровне его развития.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;У 992 році Чернігів, як столиця Чернігово-Сіверської землі, стає центром величезної єпархії, до складу якої до 1118 року входили території сучасних Чернігівської, Курської, Тульської, Рязанської, Владимирської, Московської і частково Могильовської та Смоленської областей.&quot;&gt;В
 992 году, как столица Чернигово-Северской земли становится центром 
огромной епархии, в состав которой до 1118 года входили территории 
современных Черниговской, Курской, Тульской, Рязанской, Владимирской, 
Московской и частично Могилевской и Смоленской областей. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;У місті, територія якого до кінця дванадцятого століття досягла 200 га, а населення - 20 тисяч чоловік, розгортається інтенсивне храмове будівництво.&quot;&gt;В
 городе, территория которого к концу двенадцатого века достигла 200 га, а
 население - 20 тысяч человек, разворачивается интенсивное храмовое 
строительство. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Шкода, що багато зі зведених тоді церков та соборів не збереглися до нашого часу, але і сьогодні у Чернігові височить 5 храмів XI-XIII ст.&quot;&gt;Жаль,
 что многие из возведенных тогда церквей и соборов не дожили до нашего 
времени, но и сегодня в Чернигове возвышается 5 храмов XI-XIII вв.&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Будучи стольним градом князівства, кордони якого в період його розквіту на північному сході доходили до Мурома, а на півдні включали в себе Тмутаракань, Чернігів мав міцні укріплення, дерев&apos;яні стіни яких неодноразово зупиняли орди войовничих степових сусідів та амбіції руських князів.&quot;&gt;Будучи
 стольным градом княжества, границы которого в период его расцвета на 
северо-востоке доходили до Мурома, а на юге включали в себя Тмутаракань,
 Чернигов имел мощные укрепления, деревянные стены которых неоднократно 
останавливали орды воинственных степных соседей и амбиции русских 
князей. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Час стер з лиця землі неприступну Чернігівську фортецю, але зберіг в пам&apos;яті імена та діяння тих, хто зводив її вежі та стіни.&quot;&gt;Время
 стерло с лица земли неприступную Черниговскую крепость, но сохранил в 
памяти имена и деяния тех, кто возводил ее башни и стены. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Навічно увійшли в історію князі Мстислав Володимирович (1024-1036 рр.), Святослав Ярославич (1054-1073 рр.), Володимир Мономах (1076-1077 рр., 1078-1094 рр.) та Давид Святославович (1097-1123 рр.)&quot;&gt;Навечно
 вошли в историю князья Мстислав Владимирович (1024-1036 гг), Святослав 
Ярославич (1054-1073 гг), Владимир Мономах (1076-1077 гг, 1078-1094 гг) и
 Давид Святославич (1097-1123 гг) &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;.&quot;&gt;.&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Усім відомі герой &quot;Слова о полку Ігоревім&quot; чернігівський князь Ігор Святославович (1198-1201 рр.) та страчений в орді святий князь Михайло Всеволодович (1224-1234 рр.).&quot;&gt;Всем
 известны герой &quot;Слова о полку Игореве&quot; черниговский князь Игорь 
Святославович (1198-1201 гг) и казнен в Орде святой князь Михаил 
Всеволодович (1224-1234 гг).&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;У 1239 році воїни монголо-татарського хана Батия після семиденної облоги штурмом узяли Чернігів.&quot;&gt;В 1239 году воины монголо-татарского хана Батыя после семидневной осады штурмом взяли Чернигов. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Місто було пограбоване та зруйноване.&quot;&gt;Город был разграблен и разрушен. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Після цієї трагедії Чернігів надовго впадає у запустіння.&quot;&gt;После этой трагедии Чернигов надолго впадает в запустение. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Розміри та кількість населення Чернігова до початку XIV ст.&quot;&gt;Размеры и население Чернигова к началу XIV в. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;значно зменшились.&quot;&gt;значительно уменьшились. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Архієрейська кафедра переводиться в більш безпечний Брянськ.&quot;&gt;Архиерейская кафедра переводится в более безопасный Брянск. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Місто постійно переходить з рук в руки: у 1320 р. його захопили поляки; у 1340 р. воно стає володінням київських князів; на початку 60-х років XIV ст.&quot;&gt;Город
 постоянно переходит из рук в руки: в 1320 г. его захватили поляки: в 
1340 г. он становится владением киевских князей; в начале 60-х годов XIV
 в. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;беззахисний Чернігів потрапляє під владу Литви, а з 1503 р. на ціле століття стає складовою Московської держави.&quot;&gt;беззащитный Чернигов переходит под власть Литвы, а с 1503 г. на целое столетие входит в состав Московского государства.&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;У 1618 році за домовленістю між Варшавою та Москвою Чернігів переходить під юрисдикцію Польщі.&quot;&gt;В 1618 году по договоренности между Варшавой и Москвой Чернигов переходит под юрисдикцию Польши. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;У 1623 році король Сигизмунд Третій надає йому Магдебурзьке право (міське самоврядування), що позитивно позначилося на розвитку Чернігова.&quot;&gt;В
 1623 году король Сигизмунд Третий дает ему Магдебургское право 
(городское самоуправление), что положительно сказалось на развитии 
Чернигова. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;В цей же час відбувається процес окатоличення місцевого населення.&quot;&gt;В это же время происходит процесс окатоличивания местного населения. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;У костьоли перетворюються давні Борисоглібський та Успенський собори.&quot;&gt;В костелы превращаются древние Борисоглебский и Успенский соборы. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;На початку 1648 року місто взяли в облогу козаки під проводом старшого сотника Родака, і невдовзі воно вже знаходилося в руках повстанців.&quot;&gt;В
 начале 1648 года город осадили казаки под предводительством старшего 
сотника Родака, и вскоре он находился в руках повстанцев. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;В 1649 році за Зборовським договором Чернігів включається в число міст, підпорядкованих гетьману Богдану Хмельницькому.&quot;&gt;В 1649 году по Зборовскому договору Чернигов включается в число городов, подчиненных гетману Богдану Хмельницкому. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Утворюється Чернігівський полк.&quot;&gt;Образуется Черниговский полк. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;28 січня 1654 року чернігівці присягнули на вірність московському царю.&quot;&gt;28 января 1654 черниговцы присягнули на верность московскому царю. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;В цей час в місті проживало всього 1078 жителів.&quot;&gt;В это время в городе насчитывалось всего 1078 жителей.&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;Чернігів знову є центром єпархії, відновлюються давні храми і монастирі.&quot;&gt;Чернигов снова является центром епархии, возобновляются древние храмы и монастыри. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Зводяться нові церкви та собори.&quot;&gt;Возводятся новые церкви и соборы. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Один з найвідоміших чернігівських ієрархів того часу Лазар Баранович (1657-1693 рр.) навіть прагнув перенести сюди київську митрополичу кафедру.&quot;&gt;Один
 из самых известных черниговских иерархов того времени Лазарь Баранович 
(1657-1693 гг) даже стремился перенести сюда киевскую митрополичью 
кафедру.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Територія Валу, Кремль, або Дитинець, – ідеологічний, адміністративний громадський центр древнього Чернігова.&quot;&gt;Территория Вала, Кремль, или Детинец, - идеологический, административный общественный центр древнего Чернигова. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Саме тут зосереджено і пам&apos;ятки стародавньої культури, оправлені в сучасне паркове оточення.&quot;&gt;Именно здесь сосредоточено и памятники древней культуры, оправленные в современное парковое окружение. &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;&quot; title=&quot;1967 року в Чернігові створено Державний архітектурно-історичний заповідник, до якого увійшли численні пам&apos;ятки древнього міста.&quot;&gt;1967
 в Чернигове создан Государственный архитектурно-исторический 
заповедник, в который вошли многочисленные памятники древнего города. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Серед них ансамбль споруд XI-XIX століть на Валу.&quot;&gt;Среди них ансамбль сооружений XI-XIX веков на Валу.&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Спасо-Преображенський собор&quot;&gt;Спасо-Преображенский собор&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Ось один з найдавніших архітектурних шедеврів XI століття – Спасо-Преображенський (Спаський) собор, який почав будуватися у 30-ті роки XI століття на кошти першого літописного чернігівського князя Мстислава Володимировича Хороброго (похований у соборі).&quot;&gt;Вот
 один из древнейших архитектурных шедевров XI века - 
Спасо-Преображенский (Спасский) собор, который начал строиться в 30-е 
годы XI века на средства первого летописного черниговского князя 
Мстислава Владимировича Храброго (похоронен в соборе). &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Мстислав Володимирович став княжити у Чернігові після перемоги над братом Ярославом Мудрим у Лиственській битві, що сталася 1024 року.&quot;&gt;Мстислав
 Владимирович стал княжить в Чернигове после победы над братом Ярославом
 Мудрым в Лиственський битве, произошедшей 1024. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;А раніше він княжив у далекій Тмутаракані, де, згідно літопису, у 1022 році на честь своєї перемоги над касогами &quot;заложив церкву Святої Богородиці і спорудив її&quot;.&quot;&gt;А
 ранее он княжил в далекой Тмутаракани, где, согласно летописи, в 1022 
году в честь своей победы над касогами &quot;заложил церковь Святой 
Богородицы и воздвиг ее&quot;. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Спаський собор тринефний, триапсидний, восьмистовпний, п&apos;ятибанний з нартексом із західної сторони і баштою з востоками на хори.&quot;&gt;Спасский
 собор трехнефный, трехапсидное, восьмистолпному, пятикупольный с 
нартексом с западной стороны и башней с востока на хоры. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Храм зведено з брил пісковику й плінфи на вапняно-цем&apos;янковому розчині.&quot;&gt;Храм возведен из глыб песчаника и плинфы на известково-цемяночном растворе. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;П&apos;ять позолочених бань характерного давньоруського малюнка увінчують споруду.&quot;&gt;Пять позолоченных куполов характерного древнерусского рисунка венчают здание. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;За час свого існування пам&apos;ятка неодноразово зазнавала пошкоджень і руйнувань; після реконструкції кінця XIX–початку XX століття її сучасний вигляд різниться від первісного.&quot;&gt;За
 время своего существования памятник неоднократно подвергалась 
повреждений и разрушений; после реконструкции конца XIX-начала XX века 
ее современный вид отличается от первоначального. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;З північного боку до нартексу було прибудовано сходову вежу, а для симетрії, з південного на місці давньої хрещальні пізніше зведено другу вежу з таким само золоченим верхом-конусом.&quot;&gt;С
 северной стороны к нартекса был пристроен лестничную башню, а для 
симметрии, с южного на месте древней крещальне позже возведен вторую 
башню с таким же золоченым верхом-конусом. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;В інтер&apos;єрі, як і в Софії Київській, хори влаштовано з трьох боків головного нефа.&quot;&gt;В интерьере, как и в Софии Киевской, хоры устроен с трех сторон главного нефа. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Особливої урочистості надають приміщенню двохярусні аркади, прикрашені у нижньому ярусі мармуровими колонами.&quot;&gt;Особого торжества придают помещению двухярусные аркады, украшенные в нижнем ярусе мраморными колоннами. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;В оздобленні собору було застосовано фресковий розпис, візерунчасті мозаїчні підлоги.&quot;&gt;В отделке собора были применены фресковая роспись, узорчатые мозаичные полы. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Наприкінці XVIII сторіччя, згідно з новими смаками, поставлено позолочений та посріблений різьблений барокковий іконостас роботи ніжинських майстрів.&quot;&gt;В
 конце XVIII века, согласно новым вкусам, поставлено позолоченный и 
посеребренный резной барочный иконостас работы нежинских мастеров.&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Протягом свого життя пам&apos;ятка була не тільки головним собором міста і князівства, а й місцем, де вирішувались найважливіші політичні справи.&quot;&gt;В
 течение своей жизни памятник был не только главным собором города и 
княжества, но и местом, где решались важнейшие политические дела.&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;У головній святині міста і землі Чернігівської, святині, що служила також за усипальницю, поховано, крім засновника собору князя Мстислава, також його дружину Анастасію, сина Євстафія, князів Святослава Ярославича та, як гадають дослідники, князя Ігоря Святославича – одного з героїв «Слова&quot;&gt;В
 главной святыни города и земли Черниговской, святыни, служившая также 
за усыпальницу, похоронен, кроме основателя собора князя Мстислава, 
также его жену Анастасию, сына Евстафия, князей Святослава Ярославича и,
 как полагают исследователи, князя Игоря Святославича - одного из героев
 «Слова &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;о полку Ігоревім».&quot;&gt;о полку Игореве ».&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Старожили стверджують, що біля Спаського собору був вхід до печери, яка вела до самої Десни.&quot;&gt;Старожилы утверждают, что у Спасского собора был вход в пещеру, которая вела к самой Десне. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Траплялися неодиночні випадки, коли під ногами провалювалася земля.&quot;&gt;Случались неодиночные случаи, когда под ногами проваливалась земля.&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Борисоглібський собор&quot;&gt;Борисоглебский собор&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Ліворуч від Спасо-Преображенського собору біліє не менш величний Борисоглібський собор, вимуруваний з міцної золотавої плінфи у першій половині XII століття князем Давидом – Глібом Святославичем.&quot;&gt;Слева
 от Спасо-Преображенского собора белеет не менее величественный 
Борисоглебский собор, вимурувани из прочной золотистой плинфы в первой 
половине XII века князем Давидом - Глебом Святославичем. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Храм будувався як друга усипальниця чернігівських князів на місці більш давньої – XI сторіччя – споруди.&quot;&gt;Храм строился как вторая усыпальница черниговских князей на месте более древней - XI века - сооружения. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Це – однобанний тринефний шестистовпний храм, в архітектурі якого з&apos;явилося, на відміну від сусіднього, кілька нових елементів оздоблення: горизонтальні аркатурні смуги із збірних керамічних піварок, вертикальне членування фасадів півколонами з різьбленими капітелями так званого «звіриного стилю», що традицією сягає ще&quot;&gt;Это
 - однокупольное трехнефный шестистолпный храм, в архитектуре которого 
явилось, в отличие от соседнего, несколько новых элементов отделки: 
горизонтальные аркатурно полосы из сборных керамических пиварок, 
вертикальное членение фасадов полуколоннами с резными капителями так 
называемого «звериного стиля», что традиции восходит еще &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;далеких, а на той час близьких дохристиянських часів.&quot;&gt;далеких, а к тому времени близких дохристианских времен. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;У північних та південних стінах - ніши-аркасолії для княжих поховань.&quot;&gt;В северных и южных стенах - ниши-аркасолии для княжеских захоронений. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Інтер&apos;єр прикрашає фресковий розпис, підлога з інкрустованих мозаїкою шиферних плит і майолікових різноколірних плиток.&quot;&gt;Интерьер украшает фресковая роспись, пол из инкрустированных мозаикой шиферных плит и майоликовых разноцветных плиток. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;У XIX столітті перед колегіумом, Спаським та Борисоглібським собором була широка площа, яка іменувалася Соборною площею.&quot;&gt;В XIX веке перед коллегиумом, Спасским и Борисоглебский соборы была широкая площадь, которая именовалась Соборной площади.&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Соборна площа&quot;&gt;Соборная площадь&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Спочатку Борисоглібський собор був монастирем, заснованим на території Детинцю ще за часів Київської Русі.&quot;&gt;Сначала Борисоглебский собор был монастырем, основанным на территории Детинца еще во времена Киевской Руси. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;У 1239 році під час нашестя монголо-татар він був зруйнований і пограбований.&quot;&gt;В 1239 году во время нашествия монголо-татар он был разрушен и разграблен. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Відбудували його лише в XVI сторіччі.&quot;&gt;Отстроили его лишь в XVI веке. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;У 1679 році, з Новгород-Сіверська сюди була перевезена друкарня.&quot;&gt;В 1679 году, с Новгород-Сиверская сюда была перевезена типография. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Під час монголо-татарського нашестя Борисоглібський собор було знов пошкоджено і пограбовано.&quot;&gt;Во время монголо-татарского нашествия Борисоглебский собор был вновь поврежден и разграблен. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Значних втрат нанесла пожежа 1611 року.&quot;&gt;Значительные потери нанес пожар 1611 года. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;А в 1700-1702 рр. на території монастиря спорудили соборну дзвіницю і колегіум.&quot;&gt;А в 1700-1702 гг на территории монастыря построили соборную колокольню и коллегиум.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Видатним витвором ювелірного мистецтва є срібні царські врата Борисоглібського собору, виготовлені на початку XVIII століття за наказом гетьмана І. С.Мазепи гданськими майстрами із срібного ідола, знайденого при ремонтних роботах 1700-1702 років.&quot;&gt;Выдающимся
 произведением ювелирного искусства является серебряные царские врата 
Борисоглебского собора, изготовленные в начале XVIII века по приказу 
гетмана И. С. Мазепы гданьских мастерами из серебряного идола, 
найденного при ремонтных работах 1700-1702 годов. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;У складний малюнок акантового стилізованого листя вишукано закомпоновані традиційні три пари медальйонів із зображеннями князів Бориса і Гліба, Благовіщення і чотирьох євангелістів.&quot;&gt;В
 сложный рисунок акантовых стилизованного листья изящно закомпоновано 
традиционные три пары медальонов с изображениями князей Бориса и Глеба, 
Благовещения и четырех евангелистов.&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;У соборі поховано видатного просвітителя XVII століття чернігівського архієпископа Лазаря Барановича, професора і ректора Києво-Могилянського колегіуму з 1650 р., а з 1657 р. - Чернігівським архієпископом.&quot;&gt;В
 соборе похоронены выдающегося просветителя XVII века черниговский 
архиепископ Лазарь Баранович, профессора и ректора Киево-Могилянского 
коллегиума с 1650 г., а с 1657 г. - Черниговским архиепископом.&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;За час свого існування собор зазнавав неодноразово пошкоджень, руйнувань, пожеж і перебудов, і щоразу він набував нових рис.&quot;&gt;За
 время своего существования собор подвергался неоднократно повреждений, 
разрушений, пожаров и перестроек, и каждый раз он приобретал новые 
черты. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Зруйновану під час Великої Вітчизняної війни пам&apos;ятку ретельно реставровано за проектом архітектора М. В. Холостенка.&quot;&gt;Разрушенную во время Великой Отечественной войны памятник тщательно отреставрирован по проекту архитектора М. В. Холостенко.&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;У приміщенні пам&apos;ятки-музею, який розповідає про історію й архітектуру собору, на хорах можна оглянути виставку «Художній метал XVII – початку XX століття» з фондів Чернігівського державного архітектурно-історичного заповідника.&quot;&gt;В
 помещении памятника-музея, который рассказывает об истории и 
архитектуре собора, на хорах можно осмотреть выставку «Художественный 
металл XVII - начала XX века&quot; из фондов Черниговского государственного 
архитектурно-исторического заповедника.&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Колись забудова на Валу була досить щільною, і між обома соборами й навколо них стояли князівські палаци, інші споруди.&quot;&gt;Когда
 застройка на Валу была достаточно плотной, и между обеими соборами и 
вокруг них стояли княжеские дворцы, другие сооружения. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Після ординської навали 1239 року суспільне життя надовго завмирає на берегах Десни.&quot;&gt;После ордынского нашествия 1239 общественную жизнь надолго замирает на берегах Десны.&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Відповідно до історичної долі краю формувалися й архітектурні смаки після воз&apos;єднання України з Росією.&quot;&gt;Согласно исторической судьбы края формировались и архитектурные вкусы после воссоединения Украины с Россией. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Взаємопроникнення, взаємозбагачення культур України та Росії набуло особливого поширення на Лівобережжі саме наприкінці XVII – на початку XVIII століття.&quot;&gt;Взаимопроникновение,
 взаимообогащение культур Украины и России получило особое 
распространение на Левобережье именно в конце XVII - начале XVIII века.&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Колегіум&quot;&gt;Коллегиум&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Про цей взаємозв&apos;язок нагадує цікава будівля на Валу – Колегіум, що входила до складу споруд колишнього Борисоглібського монастиря.&quot;&gt;О
 взаимосвязи напоминает интересное здание на Валу - Коллегиум, входившей
 в состав сооружений бывшего Борисоглебского монастыря. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;В архітектурному вирішенні самобутньої пам&apos;ятки, яка складається з кількох, зведених у різні часи, частин (XVI—XVIII ст.), досить помітний вплив московського зодчества – так званого «наришкінського барокко»; а висока вежа-дзвіниця (1700 – 1702 рр&quot;&gt;В
 архитектурном решении самобытной памятники, состоящая из нескольких, 
возведенных в разное время, частей (XVI-XVIII вв.), Довольно заметное 
влияние московского зодчества - так называемого «нарышкинского барокко»,
 а высокая башня-колокольня (1700 - 1702 гг &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;.) з церквою Іоанна Богослова (на четвертому поверсі) своєю надзвичайною формою нагадує відому пам&apos;ятку XVI століття – церкву Іоанна Предтечі в підмосковному селі Дьяково.&quot;&gt;.)
 с церковью Иоанна Богослова (на четвертом этаже) своей необычайной 
формой напоминает известную достопримечательность XVI века - церковь 
Иоанна Предтечи в подмосковном селе Дьяково. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Характерними елементами оздоблення Колегіуму є полив&apos;яні керамічні вставки.&quot;&gt;Характерными элементами отделки Коллегиума являются глазурованные керамические вставки. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Колегіум, який часто називали «чернігівською академією», виник на базі слов&apos;яно-латинської школи, заснованої Лазарем Барановичем, і вважався визначним центром освіти й науки в краї.&quot;&gt;Коллегиум,
 который часто называли «черниговской академией», возникший на базе 
славяно-латинской школы, основанной Лазарем Барановичем, и считался 
выдающимся центром образования и науки в крае.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Неподалік від Валу розташований Єлецький монастир.&quot;&gt;Неподалеку от Валу расположен Елецкий монастырь. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Православний Єлецький монастир заснований в 60-х роках XI століття чернігівським князем Святославом Ярославичем на однойменній горі.&quot;&gt;Православный Елецкий монастырь основан в 60-х годах XI века черниговским князем Святославом Ярославичем на одноименной горе. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;На думку дослідників, ще з часів Київської Русі тут знаходився княжий двір, який вже тоді зіграв велику роль в суспільно-політичному житті міста.&quot;&gt;По
 мнению исследователей, еще со времен Киевской Руси здесь находился 
княжеский двор, который уже тогда сыграл большую роль в 
общественно-политической жизни города. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Як свідчить легенда, після успішної бойової операції над степняками в 1060 році князь Святослав разом з вірною дружиною приїхав на Єлецьку гору на полювання.&quot;&gt;Как
 гласит легенда, после успешной боевой операции над степняки в 1060 году
 князь Святослав вместе с верной женой приехал на Елецкую гору на охоту.
 &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;На одній з високих ялин він побачив ікону Богоматері.&quot;&gt;На одной из высоких елей он увидел икону Богоматери. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Незабаром була закладена Успенська церква на честь Богоматері, з часом спорудили і монастир.&quot;&gt;Вскоре была заложена Успенская церковь в честь Богоматери, со временем построили и монастырь. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Єлецький походить від слова &quot;єль&quot; (ялинка).&quot;&gt;Елецкий происходит от слова &quot;эль&quot; (елка).&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Величний Успенський собор (XII ст.), який довгий час завдяки довершеній архітектурі був своєрідним еталоном для спорудження інших храмів на Русі, - це тринефний шестистовпний та центральнокупольний храм із своєрідно вирішеним нартексом і вбудованою хрещальнею.&quot;&gt;Величественный
 Успенский собор (XII в.), Который долгое время благодаря совершенной 
архитектуре был своеобразным эталоном для сооружения других храмов на 
Руси, - это трехнефный шестистолпный и центральнокупольного храм с 
своеобразно решенным нартексом и встроенной крещальней. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Особливої урочистості надають собору, крім дійсно великих розмірів та можливості вільно оглянути його з далекої відстані, сувора велич простих, ясних мас, розчленованих могутніми півколонами, накладеними на пілястри.&quot;&gt;Особого
 торжества придают собору, помимо действительно больших размеров и 
возможности свободно осмотреть его с дальней дистанции, строгая величие 
простых, ясных масс, расчлененных мощными полуколоннами, наложенными на 
пилястры. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Видовжені вікна і гладінь білих стін, лише один раз по висоті прокреслена легкою стрічечкою аркатури, посилюють враження піднесеності, стрімкого руху вгору всієї маси будівлі.&quot;&gt;Удлиненные
 окна и гладь белых стен, только один раз по высоте прочерчена легкой 
ленточкой аркатура, усиливают впечатление приподнятости, стремительного 
движения вверх всей массы здания.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Під час монголо-татарського нашестя в 1239 році Єлецький монастир дуже постраждав.&quot;&gt;Во время монголо-татарского нашествия в 1239 году Елецкий монастырь сильно пострадал. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Його відбудували лише в 1445 - 1475 рр. У другій половині XVII сторіччя, після визвольної війни, зазнав оновлення Успенський собор: центральну баню було реконструйовано в дусі українського барокко, а ще три нові, такі ж багатоярусні бароккові, з&apos;явилися над вівтарем та по&quot;&gt;Его
 отстроили лишь в 1445 - 1475 гг В второй половине XVII века, после 
освободительной войны, потерпел обновление Успенский собор: центральный 
купол был реконструирован в духе украинского барокко, а еще три новые, 
такие же многоярусные барокко, появились над алтарем и по &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;кутах нартекса.&quot;&gt;углам нартекса.&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Подібна за обрисами грушоподібна баня увінчала і 36-метрову восьмигранну надбрамну дзвіницю, яка мала й оборонне призначення (1670 – 1675 рр.).&quot;&gt;Подобная
 за очертаниями грушевидная баня увенчала и 36-метровую восьмигранную 
надвратную колокольню, которая имела и оборонное назначение (1670 - 1675
 гг.)&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;У просторому, висотно розкритому і яскраво освітленому численними вікнами інтер&apos;єрі Успенського собору частково збереглися первісні фрески.&quot;&gt;В
 просторном, высотно раскрытом и ярко освещенном многочисленными окнами 
интерьере Успенского собора частично сохранились первоначальные фрески. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;За давньою традицією, в соборі поховано генерального обозного, чернігівського полковника В.К.&quot;&gt;По давней традиции, в соборе похоронены генерального обозного, черниговского полковника В.К. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Дуніна-Борковського.&quot;&gt;Дунина-Борковского. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;А зовні, вздовж південної стіни славетні Лизогуби прибудували родову усипальницю-каплицю з характерними рисами барокко й відповідним меморіальним написом, – не кожен мав честь поховання біля такої святині.&quot;&gt;А
 снаружи, вдоль южной стены славные Лизогубы пристроили родовую 
усыпальницу-часовню с характерными чертами барокко и соответствующим 
мемориальной надписью, - не каждый имел честь захоронения у такой 
святыни.&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Серед інших споруд ансамблю слід відзначити дерев&apos;яний будиночок настоятеля монастиря Феодосія Углицького (1688 р.) – унікальну пам&apos;ятку цивільного зодчества, палатний корпус та три братських корпуси келій (XVI-XVII ст.).&quot;&gt;Среди
 других сооружений ансамбля следует отметить деревянный домик настоятеля
 монастыря Феодосия Угличского (1688 г.) - уникальный памятник 
гражданского зодчества, палатный корпус и три братских корпуса келий 
(XVI-XVII вв.). &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Один з них – північний – оздоблено профільованою червоною цеглою з білими швами розчину – такою звично чернігівською технікою.&quot;&gt;Один
 из них - северный - украшен профилированной красным кирпичом с белыми 
швами раствора - такой привычно черниговской техникой. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Корпус келій «набрано» з кількох блоків, кожен з яких являє «хату на дві половини».&quot;&gt;Корпус келий «набрано» из нескольких блоков, каждый из которых представляет «дом на две половины».&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;В Успенському соборі Єлецького Успенського монастиря розміщувалася бібліотека князя Святослава Ярославича - одна з перших відомих бібліотек часів Київської Русі.&quot;&gt;В
 Успенском соборе Елецкого Успенского монастыря размещалась библиотека 
князя Святослава Ярославича - одна из первых известных библиотек времен 
Киевской Руси. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Вона була заснована на початку другої половини XI сторіччя сином Ярослава Мудрого Святославом (1027 - 76 рр.) - чернігівським князем (1054 - 73 рр.; у 1073 - 76 рр. - великий князь київський).&quot;&gt;Она
 была основана в начале второй половины XI столетия сыном Ярослава 
Мудрого Святославом (1027 - 76 гг) - черниговским князем (1054 - 73 гг; в
 1073 - 76 гг - великий князь киевский). &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Він, як і батько, любив збирати книги, а у вільну хвилину сідав до столу і сам їх переписував.&quot;&gt;Он, как и отец, любил собирать книги, а в свободную минуту садился к столу и сам их переписывал. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;У бібліотеці були книги як релігійного, так і світського змісту.&quot;&gt;В библиотеке были книги как религиозного, так и светского содержания. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;До наших днів дійшли збірники Святослава Ярославича 1073 і 1076 рр.&quot;&gt;До наших дней дошли сборники Святослава Ярославича 1073 и 1076 гг&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Впродовж XVIII століття Єлецький монастир мав шинки майже у всіх своїх володіннях, що давало йому значні доходи.&quot;&gt;На протяжении XVIII века Елецкий монастырь имел ветчины почти во всех своих владениях, что давало ему значительные доходы. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Єлецькому монастирю належали села Мощенка, Лемешівка, Горбів, Глузді, Авдєєвка, Анисів, Напаровка, Вершинна, Серединка, Муравейка, Сядрічи, Юріївка, Піжовка.&quot;&gt;Елецком
 монастырю принадлежали села Мощенка, Лемешовка, Горбов, уме, Авдеевка, 
Анисов, Напаровка, Вершинная, Серединка, Муравейка, Сядричы, Юрьевка, 
Пижовка. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;У Лемешівці у монастиря була власна винокурня.&quot;&gt;В Лемешовке у монастыря была собственная винокурня. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Єлецькая обітель мала 147 нив орної землі і 56 сінокосів, 2700 возів сіна, що щорічно давали.&quot;&gt;Елецькая обитель имела 147 нив пахотной земли и 56 сенокосов, 2700 телег сена, что ежегодно давали. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Крім того, у володінні монастиря знаходилося декілька гаїв стройового лісу, більше десятка млинів і риболовецькі озера.&quot;&gt;Кроме того, во владении монастыря находилось несколько рощ строевого леса, более десятка мельниц и рыболовные озера. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;По ревізії 1782 року за ним числилося 1342 душі чоловічої статі.&quot;&gt;По ревизии 1782 за ним числилось 1342 души мужского пола. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Єлецький монастир мав свій цегляний завод в Чернігові, який теж був переданий в казенне ведення.&quot;&gt;Елецкий монастырь имел свой кирпичный завод в Чернигове, который тоже был передан в казенное ведение. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;До 1786 року в Єлецькому монастирі проживав двадцять один чернець.&quot;&gt;До 1786 года в Елецком монастыре проживал двадцать один монах. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;У дев&apos;яностих роках XVII століття з південної сторони собору прибудували усипальню чернігівського полковника Якова Лизогуба.&quot;&gt;В девяностых годах XVII века с южной стороны собора пристроили усыпальницу черниговского полковника Якова Лизогуба. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;У 1670 - 1675 роках була зведена чотирьохярусна дзвіниця заввишки 36 метрів.&quot;&gt;В 1670 - 1675 годах была возведена чотирьохярусна колокольня высотой 36 метров.&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;А під Єлецькою горою ховається ще багато таємниць – давніх і недавніх – у частково досліджених печерних лабіринтах.&quot;&gt;А во Елецкой горой скрывается еще много тайн - древних и недавних - в частично исследованных пещерных лабиринтах. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Територія монастиря обнесена високою мурованной стіною.&quot;&gt;Территория монастыря обнесена высокой мурованной стеной.&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Неподалік Єлецької гори підносяться над Лісковицею мальовничі Болдіни гори – заповідний комплекс природи і старовини.&quot;&gt;Неподалеку Елецкой горы возвышаются над Лесковица живописные Болдины горы - заповедный комплекс природы и старины. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Сюди можна прийти, спустившись давньою вуличкою вздовж монастирських мурів.&quot;&gt;Сюда можно прийти, спустившись древней улочке вдоль монастырских стен. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Сама назва &quot;Болдіни&quot; походить від старослов&apos;янського слова &quot;болд&quot;, що означає дуб.&quot;&gt;Само название &quot;Болдины&quot; происходит от старославянского слова &quot;болд&quot;, что означает дуб. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;У старовинні часи вони були покриті дубовими чагарниками і знаходилися в декількох кілометрах від міста.&quot;&gt;В древние времена они были покрыты дубовыми зарослями и находились в нескольких километрах от города. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;За іншою версією слово &quot;болд&quot; в староукраїнській мові означає гора.&quot;&gt;По другой версии слово &quot;болд&quot; в староукраинском языке означает гора. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Високий горб на правому березі Десни наші пращури вибрали як місце для некрополя.&quot;&gt;Высокий холм на правом берегу Десны наши пращуры выбрали как место для некрополя. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;На Болдіних горах знаходиться група старовинних курганів-могил.&quot;&gt;На Болдиных горах находится группа старинных курганов-могил. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;На площі 1,2 гектари їх збереглося близько 230.&quot;&gt;На площади 1,2 гектара их сохранилось около 230. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Один з найбільших - курган &quot;Гульбіще&quot;, що знаходиться в північно-східній частині некрополя.&quot;&gt;Один из крупнейших - курган &quot;Гульбище&quot;, находящийся в северо-восточной части некрополя. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Курган &quot;Гульбіще&quot; був розкопаний 1872 року професором Дмитром Самоквасовим, уродженцем Чернігівської губернії.&quot;&gt;Курган &quot;Гульбище&quot; был раскопан 1872 профессором Дмитрием Самоквасовым, уроженцем Черниговской губернии. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;При розкопках знайдені озброєння дружинника - величезний меч в піхвах, загальна довжина якого з рукояткою 126 см, масивний щит, великі кольчуги, бойові сокири, списи.&quot;&gt;При
 раскопках найдены вооружения дружинника - огромный меч в ножнах, 
протяженность которого с рукояткой 126 см, массивный щит, большие 
кольчуги, боевые топоры, копья. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;У кургані, поряд з дружинником, були поховані і жінки-рабині.&quot;&gt;В кургане, рядом с дружинником, были похоронены и женщины-рабыни. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;По старовинному обряду трупи спалювали на місці.&quot;&gt;По старинному обряду трупы сжигали на месте. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Це красномовно засвідчує: поховання належать до кінця ІХ - початку X століть.&quot;&gt;Это красноречиво свидетельствует захоронения относятся к концу IX - начале X веков. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;У тому ж році Дмитро Самоквасов розкопав другий за своєю величиною курган - &quot;Безіменний&quot;.&quot;&gt;В том же году Дмитрий Самоквасов раскопал второй по своей величине курган - &quot;Безымянный&quot;. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Археологи знайшли сокири, серпи, ножі, вудила, залізні обручі від дерев&apos;яних відер залишки одягу і т.п.&quot;&gt;Археологи нашли топоры, серпы, ножи, удила, железные обручи от деревянных ведер остатки одежды и т.п. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;По язичницькій вірі вважалося - ці речі необхідні в потойбічному житті.&quot;&gt;По языческой вере считалось - эти вещи необходимы в потусторонней жизни.&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Церква Іллі Пророка&quot;&gt;Церковь Ильи Пророка&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;На південному схилі Болдиних гір скромненько тісниться старовинний колишній Іллінський монастир.&quot;&gt;На южном склоне Болдиных гор скромненько теснится старинный бывший Ильинский монастырь. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Найдавніша його частина – то Антонієві печери (1069 р.) з трьома підземними церквами та системою галерей.&quot;&gt;Древнейшая его часть - то Антониевы пещеры (1069 г.) с тремя подземными церквями и системой галерей. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Вони не схожі на Київські лаврські печери – приміщення тут вищі, гранчасті, а не «печерні», оформлені в стилі українського барокко: не вистачає тільки вікон і денного світла.&quot;&gt;Они
 не похожи на Киевские лаврских пещерах - помещение здесь выше, 
граненые, а не «пещерные», оформленные в стиле украинского барокко: не 
хватает только окон и дневного света.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Виникнення печер пов&apos;язано з ім&apos;ям ченця Антонія, який народився в Любечі 983 року.&quot;&gt;Возникновение пещер связано с именем монаха Антония, который родился в Любече 983 году. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;З дитячих років він сторонився людей, любив самоту.&quot;&gt;С детских лет он сторонился людей, любил уединение. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Через деякий час Антоній залишив рідних і поблизу Любеча викопав печеру, в якій і почав жити.&quot;&gt;Через некоторое время Антоний оставил родных и близ Любеча выкопал пещеру, в которой и начал жить. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Трохи згодом дістався до гори Афон, де постригся в ченці.&quot;&gt;Чуть позже добрался до горы Афон, где постригся в монахи. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;В 1013 р. Антоній поселяється в Києві на Берестовій горі і засновує монастир під ім&apos;ям Києво-печерської лаври.&quot;&gt;В 1013 г. Антон поселяется в Киеве на Берестовой горе и основывает монастырь под именем Киево-Печерской лавры.&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Посварившись з київським князем Ізяславом Ярославичем, Антоній прибуває до Чернігова і спочатку поселяється на Єлецькій горі, потім &quot;возлюби Болдины горы, выкопал пещеру, ту сия всели&quot;, тим самим заклав основу для монастиря.&quot;&gt;Поссорившись
 с киевским князем Изяславом Ярославичем, Антоний прибывает в Чернигов и
 сначала поселяется на Елецкой горе, затем &quot;возлюби Болдины горы, 
выкопал пещеру, ту сия деревне&quot;, тем самым заложил основу для монастыря.
 &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Поряд з печерами з часом виросла церква, Іллінська.&quot;&gt;Рядом с пещерами со временем выросла церковь, Ильинская. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Вхід до печер, в яких жили Антоній і ченці, починався з церкви.&quot;&gt;Вход в пещеры, в которых жили Антоний и монахи, начинался с церкви. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Щоб оглянути їх, треба спуститися в підземний склеп.&quot;&gt;Чтобы осмотреть их, надо спуститься в подземный склеп. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Зліва - міститься печера Антонія.&quot;&gt;Слева - содержится пещера Антония. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Заглиблюючись, вхід веде до церкви Феодосія.&quot;&gt;Углубляясь, вход ведет в церковь Феодосия. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Третя церква невелика за розмірами і знаходиться в глибині печери.&quot;&gt;Третья церковь небольшая по размерам и находится в глубине пещеры. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Недалеко від неї знаходиться маленька печера з поглибленням для столу і ліжка.&quot;&gt;Недалеко от нее находится маленькая пещера с углублением для стола и кровати. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Свого часу вона служила келією для Антона Печерського.&quot;&gt;В свое время она служила кельей для Антона Печерского. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Вузький коридор веде до кухонної печі: тут готувалася їжа.&quot;&gt;Узкий коридор ведет к кухонной печи: здесь готовилась пища. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Три церкви, які повернені вівтарем на схід, не мають ні башт, ні вікон.&quot;&gt;Три церкви, которые повернуты алтарем на восток, не имеют ни башен, ни окон.&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;У 1072 році Антоній Преподобний знову повернувся до Києва.&quot;&gt;В 1072 году Антоний Преподобный снова вернулся в Киев. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Проте життя в Іллінських печерах не загаснуло, навпаки - ченці продовжували їх рити у різних напрямах.&quot;&gt;Однако жизнь в Ильинском пещерах не угасло, наоборот - монахи продолжали их рыть в разных направлениях. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;З часом в Болдиних горах виник багатоярусний архітектурно-просторовий підземний комплекс.&quot;&gt;Со временем в Болдиных горах возник многоярусный архитектурно-пространственный подземный комплекс. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Загальна довжина досліджених печер і підземних споруд складає понад 300 метри, а максимальна глубина - 12 метрів.&quot;&gt;Общая длина исследованных пещер и подземных сооружений составляет более 300 м., а максимальная глубина - 12 метров. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Тут знаходиться найдавніший ярус.&quot;&gt;Здесь находится древнейший ярус. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;На другому ярусі - церкви Антонія і Феодосія.&quot;&gt;На втором ярусе - церковь Антония и Феодосия. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;До речі, остання - найбільша за розмірами.&quot;&gt;Кстати, последняя - самая большая по размерам. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;На третьому - каплиця з похованнями, на четвертому - церква Миколи Святоши і келія Антонія печерського.&quot;&gt;На третьем - часовня с погребениями, на четвертом - церковь Николая Святоши и келья Антония Печерского.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Іллінська церква була побудована в XII столітті і є однією з видатних пам&apos;яток архітектури, її особливість і унікальність полягає у тому, що це єдиний на Лівобережній Україні безстовпний одноапсидний храм.&quot;&gt;Ильинская
 церковь была построена в XII веке и является одним из выдающихся 
памятников архитектуры, ее особенность и уникальность заключается в том,
 что это единственный на Левобережной Украине бесстолпной одноапсидный 
храм. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Іллінська церква до 1649 року була однобаштовою, під час капітального ремонту її розширили і прикрасили ще двома.&quot;&gt;Ильинская церковь до 1649 года была однобашенный, при капитальном ремонте ее расширили и украсили еще двумя. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;З Іллінською церквою пов&apos;язаний чудовий пам&apos;ятник живопису - ікона &quot;Іллінська Богоматір&quot;, яку виконав в 1658 році Григорій Лубенській.&quot;&gt;С
 Ильинской церковью связан замечательный памятник живописи - икона 
&quot;Ильинская Богоматерь&quot;, которую исполнил в 1658 году Григорий Лубенской.
 &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;При будівництві Іллінської церкви старовинні архітектори поклопоталися про гармонійну відповідність будови з навколишнім ландшафтом.&quot;&gt;При
 строительстве Ильинской церкви старинные архитекторы позаботились о 
гармоничной соответствие строения с окружающим ландшафтом. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Вона органічно вписалася в живописний пейзаж і є його невід&apos;ємною його частиною.&quot;&gt;Она органично вписалась в живописный пейзаж и являются его неотъемлемой частью.&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Поруч з Іллінською церквою скромно височить невелика триярусна дзвіниця, побудована в добу архітектурного «історизму» (1908 – 1910 рр.).&quot;&gt;Рядом
 с Ильинской церковью скромно возвышается небольшая трехъярусная 
колокольня, построенная в сутки архитектурного «историзма» (1908 - 1910 
гг.) &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Дещо спрощена псевдобароккова баня вдало наближається до мальовничих форм верхів сусіднього храму.&quot;&gt;Несколько проще псевдобароккова баня удачно подходит к живописных форм верхов соседнего храма.&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Троїцький монастир&quot;&gt;Троицкий монастырь&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Неподалік – через інший яр, що прорізує масив Болдиних гір, здіймаються величні будівлі Троїцького монастиря – одного з найцінніших бароккових архітектурних ансамблів України, заснованого 1677 року з ініціативи Лазаря Барановича.&quot;&gt;Неподалеку
 - через другой овраг, прорезает массив Болдиных гор, возвышаются 
величественные здания Троицкого монастыря - одного из самых ценных 
барочных архитектурных ансамблей Украины, основанного 1677 по инициативе
 Лазаря Барановича. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;За задумом, цей заклад мав стати ще однією опорою в боротьбі проти католицизму в складній політичній ситуації другої половини XVII століття.&quot;&gt;По
 замыслу, это учреждение должно было стать еще одной опорой в борьбе 
против католицизма в сложной политической ситуации второй половины XVII 
века.&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Для розробки проекту й керівництва будівельними роботами запросили відомого німецького архітектора Йоганна Баптіста, вихованого, звичайно, на традиціях західноєвропейської архітектури.&quot;&gt;Для
 разработки проекта и руководства строительными работами пригласили 
известного немецкого архитектора Иоганна Баптиста, воспитанного, 
конечно, на традициях западноевропейской архитектуры. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Отож Троїцький собор (1679 – 1695 рр.) – видатний твір кам&apos;яного будівництва Лівобережної України в стилі барокко – шестистовпний, первісне – семибанний, побудовано з урахуванням як давньоруських звичаїв, так і українських та західноєвропейських традицій.&quot;&gt;Поэтому
 Троицкий собор (1679 - 1695 гг) - выдающееся произведение каменного 
строительства Левобережной Украины в стиле барокко - шестистолпный, 
первобытное - семибанный, построены на основе как древнерусских обычаев,
 так и украинских и западноевропейских традиций. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Чітка динамічність силуету, розчленованість та деяка подрібненість масивів, насиченість інтер&apos;єра Троїцького собору деталями стали загалом тим новим, що мало згодом розвиток у стилістичних прийомах українського барокко.&quot;&gt;Четкая
 динамичность силуэта, расчлененность и некоторая раздробленность 
массивов, насыщенность интерьера Троицкого собора деталями стали целом 
тем новым, что должно впоследствии развитие в стилистических приемах 
украинского барокко.&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;За монастирським звичаєм, на південь від собору стоїть трапезна з Введенською церквою (1677 – 1679 рр.) – теж цікава пам&apos;ятка українського барокко.&quot;&gt;По
 монастырскому обычаю, к югу от собора стоит трапезная с Введенской 
церковью (1677 - 1679 гг) - тоже интересная достопримечательность 
украинского барокко. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Трапезна ця, найбільш принадна й затишна монастирська споруда, витягнута в плані згідно з призначенням приміщень – молитовня, обідній зал, поварня, комора, пекарня тощо.&quot;&gt;Трапезная
 эта, наиболее привлекательная и уютная монастырская постройка, 
вытянутая в плане согласно назначению помещений - молельня, обеденный 
зал, поварня, кладовка, пекарня подобное. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Фасад будівлі розроблено із застосуванням соковитої гри світлотіней.&quot;&gt;Фасад здания разработан с применением сочной игры светотеней. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Проте трапезна – ранній зразок, до того ж споруда монастирська, і тому декор тут стриманіший.&quot;&gt;Однако трапезная - ранний образец, к тому же сооружение монастырская, и поэтому декор здесь сдержан.&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Величезне господарство, яким був Троїцький монастир, знайшло своєрідний відбиток і в доборі монастирських споруд: будинок архієрея (1750 р.), келії (XVII – XVIII ст.), консисторія, друкарня, каплиці родовитих чернігівських людей, нарешті, монументальна п&apos;ятиярусна дзвіниця&quot;&gt;Огромное
 хозяйство, каким был Троицкий монастырь, нашло своеобразное отражение и
 в подборе монастырских сооружений: дом архиерея (1750 г.), кельи (XVII -
 XVIII вв.), Консистория, типография, часовни родовитых черниговских 
людей, наконец, монументальная пятиярусная колокольня &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;над в&apos;їзною брамою (1771 – 1775 рр.) – висотна домінанта всього ансамблю.&quot;&gt;над въездными воротами (1771 - 1775 гг) - высотная доминанта всего ансамбля. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Важкий цоколь з аркою-брамою зміцнено волютами-контрфорсами, а згруповані по кутах колони, згідно з умовами міцності й виразної довершеності, зменшуються вгору.&quot;&gt;Тяжелый
 цоколь с аркой-воротами укреплена волютами-контрфорсами, а 
сгруппированы по углам колонны, согласно условиям прочности и 
выразительной совершенства, уменьшаются вверх. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Розташована на краю узвишшя, добре помітна з усіх найвіддаленіших точок Задесення, дзвіниця разом із собором вражає могутністю й величчю.&quot;&gt;Расположенная
 на краю возвышения, хорошо заметная из всех самых отдаленных точек 
Задесення, колокольня вместе с собором поражает мощью и величием. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;У порівнянні з Великою дзвіницею Києво-Печерської лаври або ж з Козелецькою дзвіницею, теж оздобленими згрупованими колонами, чернігівська висотна домінанта хоч і важкувата, проте цілком відповідає всьому ансамблю.&quot;&gt;По
 сравнению с Великой колокольней Киево-Печерской лавры или же из 
Козелецкого колокольней, тоже украшенными сгруппированными колоннами, 
черниговская высотная доминанта хотя и тяжеловата, однако вполне 
соответствует всему ансамблю.&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Велич і багатство монастиря підкреслюють і оборонні мури з мальовничими барокковими наріжними вежами, дві з яких збереглися.&quot;&gt;Величие
 и богатство монастыря подчеркивают и оборонные стены с живописными 
барокко краеугольными башнями, две из которых сохранились.&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Тому Троїцький монастир має повну назву: Троїцько-Іллінський, як єдине ціле з сусіднім давнім Іллінським монастирем.&quot;&gt;Поэтому Троицкий монастырь имеет полное название: Троицко-Ильинский, как единое целое с соседним древним Ильинским монастырем.&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Воскресенська церква&quot;&gt;Воскресенская церковь&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;У давньому Предградді розташована невеличка Воскресенська церква (1772 – 1779 рр.) з дзвіницею, збудована, як вважається, учнями І. Г. Григоровича-Барського.&quot;&gt;В
 древнем Предградди расположена небольшая Воскресенская церковь (1772 - 
1779 гг) с колокольней, построенная, как считается, учениками И. Г. 
Григоровича-Барского. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Це вже знайомий за Лемешами тип центричного, але не тетраконхового храму: до квадратного основного ядра приєднуються теж квадратні нижчі об&apos;єми, утворюючи в плані хрест.&quot;&gt;Это
 уже знакомый по лемехами тип центрического, но не тетраконхового храма:
 к квадратного основного ядра присоединяются тоже квадратные низкие 
объемы, образуя в плане крест. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Цікавим зразком пізнього барокко є мурована дзвіниця Воскресенської церкви, споруджена тоді ж, наприкінці XVIII сторіччя.&quot;&gt;Интересным
 образцом позднего барокко является каменная колокольня Воскресенской 
церкви, построенная тогда же, в конце XVIII столетия. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;В її пластичних обрисах і декорі також вгадується рука видатного українського зодчого.&quot;&gt;В ее пластических очертаниях и декоре также угадывается рука выдающегося украинского зодчего.&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;П&apos;ятницька церква&quot;&gt;Пятницкая церковь&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Перлиною чернігівського зодчества є добудована й перебудована впродовж століть П&apos;ятницька церква – пам&apos;ятка кінця XII – початку ХІІІ сторіччя, побудована, ймовірно, видатним древньоруським зодчим Петром Милонєгом.&quot;&gt;Жемчужиной
 черниговского зодчества является достроена и перестроена протяжении 
веков Пятницкая церковь - памятник конца XII - начала XIII века, 
построенная, вероятно, выдающимся древнерусским зодчим Петром Милонег. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Церква була така названа на честь Праськов&apos;ї П&apos;ятниці, яка сприяла розширенню торгівлі в місті.&quot;&gt;Церковь была так названа в честь Праськовьи Пятницы, которая способствовала расширению торговли в городе.&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Під час Великої Вітчизняної війни ця унікальна споруда постраждала від прямого влучення важкої авіабомби, та зусиллями видатного архітектора-реставратора П.Д.&quot;&gt;Во
 время Великой Отечественной войны это уникальное сооружение пострадала 
от прямого попадания тяжелой авиабомбы, и усилиями выдающегося 
архитектора-реставратора П. Д. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Барановського була не тільки піднята з руїн, але й відновлена в первісних формах, без нашарувань XVII-XVIII сторіч.&quot;&gt;Барановского была не только поднята из руин, но и восстановлена ​​в первоначальных формах, без наслоений XVII-XVIII столетий. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Пам&apos;ятка належить до типу чотиристовпних, триабсидних та одноверхих храмів, поширених у XII сторіччі.&quot;&gt;Памятка принадлежит к типу четырехстолпный, трехапсидный и одноверха храмов, распространенных в XII веке. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Однак співвідношення розмірів основних об&apos;ємів і барабана, перехід від площин стін до барабана за допомогою триярусних арок-закомар і піварок-аркбутанів надають будівлі, зведеній з червоної плінфи, динамічного, компактного та енергійного вигляду.&quot;&gt;Однако
 соотношение размеров основных объемов и барабана, переход от плоскостей
 стен к барабану с помощью трехъярусных арок-закомар и 
пиварок-аркбутанов предоставляют здании, возведенном из красной плинфы, 
динамичного, компактного и энергичного вида. &lt;/span&gt;&lt;span title=&quot;Довершена всефасадність споруди, поєднана з пластичністю її форм, з простотою просторового вирішення, посилює враження величності й монументальності загалом невеличкого храму.&quot;&gt;Совершенная
 всефасаднисть сооружения, соединенная с пластичностью ее форм, с 
простотой пространственного решения, усиливает впечатление величия и 
монументальности целом небольшого храма.&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;</content:encoded>
			<link>https://chernihiv.at.ua/news/chernigov_drevnij_gorod/2011-12-09-1</link>
			<category>ГОРОД ЧЕРНИГОВ</category>
			<dc:creator>chernigovcity</dc:creator>
			<guid>https://chernihiv.at.ua/news/chernigov_drevnij_gorod/2011-12-09-1</guid>
			<pubDate>Fri, 09 Dec 2011 14:29:30 GMT</pubDate>
		</item>
	</channel>
</rss>